Казки, вірші, загадки

А. Камінчик «Квасолини»
По тичині на стеблині, повилися квасолини
У зеленому стручку, як у теплім сповитку
На тичині, на стеблині, сплять маленькі квасолини.


Казка «Овочі»  Марія Солтіс

Посварилися овочі на городі: хто важливіший та головніший.

Огірки та помідори, квасоля та картопля такий галас вчинили, що усіх горобців
розігнали. Капуста запихтіла: - Що ви репетуєте? Ясно, що важливішого за
мене овочу немає. Он скільки місця я на грядках посіла, і водою мене хазяйка
найбільше напуває!

Морква на такі слова аж з землі до половини вилізла: - Ах, ти, товстухо!
Подивись, яка я красуня, а вітамінів скільки в собі вміщую! Куди тобі до мене!

- Щодо вітамінів, - трутилася Цибуля, - то ви б усі мовчали. А вже як мене хазяйка
любить! Як різати починає, аж плаче від жалю. Зрозуміло ж, хто тут головніший!

- Ну, як вже казати, хто головніший, то це я, - наголосила Картопля. - Вже як
біля мене пораються: і підгортують, і прополюють, а жуки та личинки руками
збирають!

- Ой, та вже помовчи: теж мені овоч! - загорлала Квасоля. Ти ба, яка ти брудна, ні
форми, ані кольору - жах! А я гладенька, рівненька; діточки моїми зернятками,
наче іграшками граються, милуються, дівчата намисто з них роблять! А квіти мої
не гірші за ті, що на клумбах. А вже як зварити, то за смаком не гірша за тебе.

Довго сварилися овочі, і, мабуть, якби не коріння, то й до бійки б
дійшла сварка. А так тільки похрипнули всі над вечір. І тоді Баклажан, як
найрозумніший, сказав: - Годі лаятися! Зараз хазяйка прийде, буде вечерю
готувати. От і побачимо, хто з нас головніший: кого вона більше полюбляє та до
вечері візьме.

Усі погодилися, тим паче, що розмовляти вже не могли, тільки покивали
головами: мов, згідні!

Прийшла хазяйка. Трішки картопельки копнула, цибулю зрізала, моркву
висмикнула, взяла і квасолю, і перець, і баклажани...

В одній каструлі кипить борщ, поруч, у горщику - рагу овочеве. Сидять овочі,
пихтять, розварюються, один одному в очі не дивляться, бо соромно. Усі свої
смаки з окропом змішали; пахощі - на всю кухню!...

Зрозуміли, в чому сила цієї казки? Хоч який ти будь гарний та розумний,
талановитий і обдарований, а тільки тоді твої якості людям на користь,
коли докладені вони до загальної справи. І робити цю справу треба дружньо
та разом. А вихвалятися та сперечатися - остання справа.